середа, 29 липня 2015 р.

Материнська доля й материнське щастя

Вони прийшли втрьох на зйомку пари, що  чекає на немовля . Справа в тому, що мама приїхала у гості здалеку, а її потяг  був зовсім скоро, і що б не лишати мати одну, дочка вирішила зробити пару кадрів разом.  Спочатку я дуже здивувався і напружився, до чого тут майбутня бабуся до фотосесії молодої сім"ї.  Та згодом зрозумів, що мені дуже пощастило.  Коли діти готуються стати батьками, це величезне диво і радість. І саме ці емоції подарувала мені ця сором'язлива, проста українська жінка, що ненароком порапила на  мій фотосет. Кадри з нею  вплинули на мене більше, ні ж  всі що  було потому.  
А оскільки батько дитини не любить зайву увагу до себе, і попросив не публікувати його у мережі.  Ця фото-історія так і лишається для вас  історією про материнську любов, що йде через покоління звичайних українских жінок.
Цінуйте своїх  матерів.... І даруйте їм онуків )))







пʼятниця, 17 липня 2015 р.

Межигір'я з друзями з церкви "Спасіння"

Я вже і не пам'ятаю,  коли кудись їздив сам відпочити на цілий день. Забити трохи на всі роботи, справи і просто дати мізкам можливість не думати ні про що.  Дякувати Богу, що навколо мене є люди які вміють вмовляти. Все ж таки з другої спроби ми вибралися в Межигір'я.
Останній раз я тут був на третій день втечі Яника. За рік  резиденція опального покидька перетворилася на повноцінний парк, з покажчиками,  кав'ярнями, орендою велосипедів.  Я вам скажу, що за парком доглядають, його охороняють. Персонал ввічливий, люб'язний.   Справжній парк європейського рівня під боком у Киян. Ціна входу зараз 50 грн. для дорослого. Раджу всім цей чудовий варіант відпочити від гаму столиці для сім'ї.

Як виглядають нормальні люди на вело-прогулянці:




 А отак виглядаю я ;) :

Справа в тому,  що  серед нас були молоді  батьки - Аня з Тарасом. Я, як ніхто знаю,  що в перші півроку життя дитини, дуже важко знайти бодай трохи часу на відпочинок, активний і без  малечі поруч.  Тому, я вмовив їх поїхати з нами, орендувати для себе велосипеди.  Посадити малого в авто-крісло,  пристебнути його там, авто-крісло поставити на шасі,  і віддати всю цю конструкцію  на мою відповідальність )))). Батьки Тімурчика просто не роллери,  і не знають що таке Даунхіли Межигір'я.  І наскільки "весело" кататися з  по них))).  Отак з  Кенононом Марк 3-тім в одній руці,  і коляскою в іншій я  відкатав майже все Межигір'я.  Доресі шасі на колясці просто бомба. Маючи досвіт роллер-батьківства з Іреною скажу, що після 15 км\год більшість колясок на прямій починає вібрувати. Вони стають некомфортними для катання. Але ця коляска просто створена для того, що б на ній катали малих.  Бідні друзяки на велах на прямих ділянках скаржилися, що не тримають мій  темп :).  А малий Тімурчик спав більшість часу:).

 Звичайно,  на ось таких ділянках як нище, доводилося ставати просто людино Т-стопом :)  Колес у мене більше немає. Зате який кайф подарувати молодій сім'ї час без дитини, що  можна повноцінно провести в компанії друзів )).


Слава Богу,  я  більш незграбний коли без  роликів, ніж коли я в них.  Тому все пройшло успішно,  і всі задоволені ))))




Дивишся на ці красоти,  і якось не віриться що  при здоровому глузді одна людина могла  будувати таке для себе.  Але ж тепер у закоханих плюс ще одне місце отак ніжитися в обіймах один одного. Всі мінуси життя може перетворити на плюси.

Далі я просто потрапив в казку, чи в якусь рекламу :). Величені простори ідеальної,  чистої,  м'якої  трави, смачна їжа, приємні люди навколо:





. Повітря, сонце, природа.... А ще як круто, коли можна дати ще комось в руки фотик,  і знати що людина  зможе тебе нормально сфотографувати :)
Навколо все ставало ще більш казковим.  Золоті рибки дозволяли пестити їх  в басейні

Я фотографував милих дівчат, що поїдали арахісові бутерброди з  огірками та позували мені на фотік:





Дитина веселилася з дорослими:




Прийшли дві зграї качечок, які дозволяли годувати себе з рук).  Казковий сюр просто заполонив все навколо.  Не Межигір'я,  а якийсь старий мультик Діснея :)

А потім увімкнулися вони:

І почалося:




Втомлені але щасливі попрелися по домівкам
Даруйте собі інколи такі дитячі, дурні вихідні. Адже  важливо не те, скільки коштував ваш відпочинок, а емоції  що він посіяв у ваших душах )) Слава Богу,  за крутий день ))!!!

субота, 4 липня 2015 р.

Лешка

Думаю, його повинні було назвати Аман чи Рустем або хоча б Тімур, але він Олексій). Інколи доля зводить з дуже  колоритними особистостями. Вони вміють привертати до себе увагу всіх навколо!  За цим дуже цікаво споглядати.