Листопад буває і таким

За моє  життя я ще ніколи не бачив такого сніжного листопаду.  Важко було втриматися, що б не схопити когось та не побігти фільмувати. Трохи миттєвостей з Ірою.

Моя осінь

Моє бачення осінньої фотографії. Дякую Ані та Лері за допомогу у передачі то трохи меланхолійного настрою, Який я покажу вам тут: 

Катя, Саша та Барік

 Як не крути,  усі весілля схожі. Наречена в сукні,  наречений в костюмі,  приблизно однаковий формат заходу, однакові таймінг, зав'язка, основна частина та кульмінація свята.  Будемо відверті,  в кожному з  тисяч весіль однакові ледь не всі 90%. Але саме ось ці 10%, що лишаються - і роблять весілля по справжньому вашим.  Кожна оригінальна деталь,  фішка,  неповторний момент та ідея додають "спецій", "приправляють" свято персоналізуючи його. І чим більше таких моментів,  тим краще! 

     Того ранку було страшенно холодно, але всіх нас, зігріла енергетика Баріка. Гадаю,  його весела цуценяча метушня змусила визирнути сонце і зігріти той морозній ранок всім на радість.

Марго та Вадім

Перебираючи знімки з весілля,  я вигадував різноманітні тексти, які  б хотів написати біля цих світлин. Та скажу  коротко,  я давно не бачив таких щирих,  гарячих почуттів один до  одного. І я  в котре запевнююсь що ніщо  так не пасує  молодій дівчині,  як   біла  сукня нареченої  ;).